Щівник, Ґропа і Поливний
Журналіст « ВВ » відправився у «рейд» високогірними пасовищами Студена весна зі снігами в горах, відсутність паші вкотре внесли корективи у полонинське літування. Через це на три тижні полонинники відклали високогірний сезон, відповідно, на цей термін він скорочується, бо літування споконвіку закінчувалося на Другу Богородицю, а в жовтні в полонинах ані худоба, ні люди мерзнути не будуть. Наш маршрут проліг полонинами Щівник, Ґропа і Поливний, що розташувалися у своєрідному трикутнику між Мармаросами і Чорногірським масивом, наперед знаючи, що дві останні пустують, а на Щівнику полонинська ґаздівка пульсує. Тим паче, зі слів голови Зеленської громади Володимира Феркаляка, якій територіально підпорядковується полонина, стало відомо, що на Щівнику є перша худоба – коні. Довга дорога до Щівника Полонина Щівник – одна з найвіддаленіших у Верховинському районі. Добратися на неї можна кількома шляхами: через хребет Руський Діл, попри гору Стіг і полонину Радул; з боку Рахівщини на Закарпа