Капітан Дземброня - трекінг по-гуцульськи

4 Чевня, літо почалося, а це означає, що слід пакувати рюкзак і йти в гори. Але куди ж?          Найцікавіше ходити туди де ще не бував, тому наша команда вирішує сходити на гору Біла Кобила, яка знаходиться біля Верховини. Орієнтуємося по статті Тараса Пасимка . Приїжджаємо у Верховину і рухаємося до повороту на Віпче. Після цього йдемо дорогою вгору. Через 3 години доходимо до полонини з конями і розуміємо, що заблукали. Починаємо дзвонити друзям, ведемо складні переговори, намагаємося визначити нашу локацію. Виявилося, що до Білої кобили зовсім недалеко. Набираємо висоту. Перед нами чудові панорамні краєвиди на Верховину та околиці. Блукаємо трохи на вершині, навіть не здогадуючись, що ми прийшли. В кінці-кінців GPS показує висоту 1479 м.н.р.м. - значить ми на місці. Аня ставить намет, доводячи, що вона вміє це робити. Молодець. Є час погуляти околицями і спіймати хороші кадри. Вечеряємо, фоткаємо нічні краєвиди і спати.

Ось невеликий опис нашого походу на Піп Іван. Йшло нас троє – Я (Гот), Славко та Вій. Було весело, і цим походом я завершую своє достатньо активне літо. Ага, час в більшості вказаний точно (по моєму годиннику, а інколи +/- 5 хвилин). Ну що, поїхали. 08:45 – Вирушаємо автобусом з Косова на Верховину. З нами їде ще компанія Косовських бахурів, але вони йдуть через увесь Чорногірський. Разом веселіше. Славко пристає до якихось дівчат (потім виявилось, що одна з них однокурсниця моєї Олі. Ну що ж, світ тісний). 10:10 – Сидимо в Верховині біля Нашого краю. Ще потрібно трошки скупитись. Потім гуляємо по Верховині. Погода, краєвиди… Автобус на Дземброню тільки через 2 години. 12:00 – Вирушаємо на Дземброню. Автобус Верховина-Шибене  це взагалі окрема розмова. Потім в нас народився жарт що водій бере окрему плату за спецефекти. Ми немов шпроти, рюкзаками завалено до самої стелі. Зате весело.   12:55 – Виходимо. До Дземброні ще потрібно декілька кілометрів йти пішки.