Що приховують заКрами?
Сигнал повітряної тривоги вже давно замінив будильник. Привіт, країно, ми все ще боремося! Сьогодні тривожна валізка тимчасово виконує роль туристичного рюкзака - минуле життя на 2 дні повертається, неначе ковток свіжого повітря. Знайомі дороги, знайомі ущелини, Буковецький перевали, який все ще в ранковому тумані. Гори непорушні - їм байдуже до наших людських бід. Вони як богм, які дивляться на нас зверху. Косів, Верховина, поворот на Волову і старт по вузенькому мосту - все як було в минулому житті. Тільки цього разу таке відчуття, наче ми переходимо не річку Ільця, а Стікс чи Ахерон. І оскільки сьогодні свято - ніякий Харон нам не допоможе - доведеться все робити самому. Осінні гори надзвичайно прекрасні. Особливо коли в смарагдовому лісі виринають яскраво-жовті "свічечки". Але численні вирубки у Воловій вкотре нагадують про вічну діалектику прекрасного і потворного в нашому всесвіті. І допоки одні віддають своє життя за Україну інші займаються її руйнуванням. Стрімкий схи