Найвищі перевали Карпат
Перевал — найнижче, доступне і безпечне для переходу місце в гребні гірського хребта, масиву чи іншого вододілу. В статті зібрано найвищі перевали Українських Карпат.Копіласький перевал або Копілаш (1560 м) — перевал через Вододільний хребет в горах Чивчини. Найвищий перевал Українських Карпат. Розташований на межі Івано-Франківської області (Україна) та жудеця Марамуреш (Румунія), на північно-західному схилі гори Копилаш (1599 м). Через перевал проходить ґрунтова дорога, яка перетинає українсько-румунський кордон і з'єднує села Зелене, Шибене (Верховинський район) та Руська Поляна (Румунія). У перспективі на цьому перевалі планується створити контрольно-пропускний пункт для пішохідних туристів з України та Румунії. 47°57′05″ пн. ш. 24°37′32″ сх. д.
Околе (1199 м) — перевал в Українських Карпатах. Лежить на межі Тячівського та Рахівського районів Закарпатської області. Розташований між горами Братківською (1788 м), яка належить до масиву Ґорґани, і Татарукою (1711 м), що в масиві Свидівець. Розділяє басейн річок Чорної Тиси і Тересви. Через перевал проходить ґрунтова дорога. Вона важкопрохідна, годиться хіба що для гужового транспорту, мотоциклів або автомобілів підвищеної прохідності. Взимку перевал непроїзний. Через Околе пролягає туристичний маршрут від головного хребта Свидівецького масиву (гори Трояски) до гори Братківської. Найближчі населені пункти: с. Чорна Тиса (Рахівський район) і с. Лопухів (Тячівський район). 48°19′47″ пн. ш. 24°09′22″ сх. д.
Німецький (1177 м) перевал у Привододільних Ґорґанах. Знаходиться на межі Закарпатської та Івано-Франківської області, на вододілі річок Лімниці і Мокрянки. Є пішохідним на сьогодні. Назва його походить очевидно від того, що в часи Австро-Угорщини та Чехословаччини на Закарпатті у верхів’ях Мокрянки сформувався осередок німецького заселення. 48°30′20″ пн. ш. 23°55′00″ сх. д.
Шурдин (1173,5 м) — перевал через хребет Ракова у Буковинських Карпатах. Розташований у Чернівецькій області на межі Вижницького і Путильського районів. Проходить гравійна автодорога Т2609 Берегомет — Селятин (дорога прокладена ще за часів Австро-Угорщини). Перевал Шурдин є найвищим перевалом України, по якому проходить автомобільна дорога. Найближчі населені пункти: с. Долішній Шепіт, с. Руська, с. Фошки. Координати - 47°57′41″ пн. ш. 25°14′59″ сх. д.
Джогіль (1160 м) — перевал в масиві Яловичори. Розташований на півдні Путильського району Чернівецької області, на вододілі річок Сучави і Яловичери (права притока Білого Черемошу). Перевалом проходить дорога місцевого значення, яка з'єднує села Шепіт і Верхній Яловець. Перевал автомобільний, без твердого покриття. Координати - 47°48′57″ пн. ш. 25°06′03″ сх. д.
Столи́ (1130 м) — перевал в масиві Ґорґани. Розташований у межах Надвірнянського району Івано-Франківської області, на північний захід від села Поляниці. Перевал пішохідний, розташований у міжгірній сідловині, між верхів'ями річки Довжинець (права притока Бистриці Надвірнянської) та потоку Гнилиця (ліва притока Прутця Яблуницького, басейн Прута). Від перевалу ведуть стежки в декілька напрямів: на хребет Довбушанку та Синяк (на північ), у село Бистрицю (на північний захід), у село Поляницю та курорт Буковель (на південний схід) і на полонину Довгу (1354,9 м, на південний захід). Перевал розташований у найпівденнішій точці заповідника «Ґорґани». 48°23′24″ пн. ш. 24°21′32″ сх. д.
Перева́л Легіо́нів (пол. Przełęcz Legionów; до 1914 року — Великі Роґодзе) (1110 м) — перевал у Вододільних Ґорґанах на межі Надвірнянського (Івано-Франківська область) та Тячівського (Закарпатська область) районів, між горами Тавпиширкою (1503 м) і Пантир (1225 м). Дорога через перевал важкопрохідна, годиться хіба що для гужового транспорту або автомобілів підвищеної прохідності. Взимку перевал непроїзний Найближчі населені пункти: село Бистриця (Надвірнянський район) і село Лопухів (Тячівський район). У листопаді 1914 року 3-й піхотний полк легіонерів (польського війська у складі австро-угорської армії) проклав дорогу через перевал. Дорога була потрібна для швидшого переходу військ на східний театр воєнних дій Першої світової війни. Після прокладання траси перевал отримав назву «Перевал Легіонерів». Неподалік від перевалу (на Закарпатському боці) розташований цвинтар легіонерів. 48°27′36″ пн. ш. 24°07′35″ сх. д.
Саде́у (Садів) (1090 м) — перевал у Буковинських Карпатах. Розташований у Вижницькому районі Чернівецької області, на південний схід від села Долішній Шепіт, між верхів'ями річок Бурсуки (один з витоків Серету) і Садеу (притока Сучави). На схід від перевалу розташований хребет Чимирна, на захід — хребет Довгий Грунь. Неподалік від перевалу (на південь) проходить українсько-румунський кордон. У цьому районі з українського боку немає жодного населеного пункту. Тому перевал виключно пішохідний та умовно проїзний — ним користуються хіба що туристи, лісники та прикордонники. У 1953 - 1970рр. через перевал проходила вузькоколійка. 47°56′37″ пн. ш. 25°19′27″ сх. д.
Камінь-Клевка (Рахівський) (1024 м або 1075 м) — перевал в межах Рахівського району Закарпатської області. Розташований між горами хребта, що простягається від масиву Свидівець до Кузійського масиву. Через перевал проходить дорога, що веде від міста Рахова до села Косівська Поляна. Дорога вузька, переважно ґрунтова, частково з асфальтовим покриттям, місцями брукована диким каменем, відносно важкопрохідна. Взимку перевал непроїзний. Координати - 48°03′16″ пн. ш. 24°09′00″ сх. д.
Буковельський (1050 м) - перевал в Івано-Франківській області (Надвірнянський район), між селами Яблуниця і Поляниця через хребет, що розділяє басейни двох приток річки Прутець. Через перевал проходить недавно збудований верхній автошлях, що веде від Яблуницького перевалу в курорт Буковель. Перевал на картах не позначений, хоч є одним з найвищих в регіоні. Координати - 48°19′47″ пн. ш. 24°25′16″ сх. д.
Чимирнар (1010 м) — перевал у Буковинських Карпатах. Розташований у Вижницькому районі Чернівецької області, на південний схід від села Долішній Шепіт, між верхів'ями річок Зубринець (права притока Серету) і Чимирнулуй (річка басейну Сучави). На південний захід від перевалу розташований хребет Чимирна, на північний схід — хребет Томнатик. Неподалік від перевалу (на південь) проходить українсько-румунський кордон. У цьому районі з українського боку немає жодного населеного пункту. Тому перевал виключно пішохідний та умовно проїзний — ним користуються хіба що туристи, лісники та прикордонники. У 1953 - 1970рр. через перевал проходила вузькоколійка. 47°58′10″ пн. ш. 25°20′31″ сх. д.
(Рахівський) (1024 м або 1075 м) — перевал в межах Рахівського району Закарпатської області. Розташований між горами хребта, що простягається від масиву Свидівець до Кузійського масиву. Через перевал проходить дорога, що веде від міста Рахова до села Косівська Поляна. Дорога вузька, переважно ґрунтова, частково з асфальтовим покриттям, місцями брукована диким каменем, відносно важкопрохідна. Взимку перевал непроїзний. Координати - 48°03′16″ пн. ш. 24°09′00″ сх. д.
Кривопільський (1013 м або 980 м) – перевал, розташований у межах Верховинсько-Путильського низькогір'я у північно-західній околиці села Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області. Розташований на межиріччі Прута і Чорного Черемошу. Перевалом проходить автошлях з твердим покриттям Ворохта — Верховина. Найвищий асфальтовий перевал України. Координати - 48°12′55″ пн. ш. 24°40′12″ сх. д.
Селятинський (975 м) - перевал у південній частині Буковинських Карпат. Розташований в межах Путильського району Чернівецької області, між селами Плоска і Селятин, на вододілі річок Путилка і Сучава. Перевалом проходить дорога обласного значення Т2632. Перевал автомобільний, без твердого покриття (ґрунтова дорога), проїзний. Перевал на картах не позначений, існує формально. Координати - 47°53′20″ пн. ш. 25°09′55″ сх. д.
Вишківський (988 м або 941 м) - перевал, розташований у південно-західній частині Ґорґанів, на вододілі річок Свічі та її притоки Мизунки. Розташований між селами Мислівкою і Вишковом (звідси й назва), в межах Долинського району Івано-Франківської області. Перевалом проходить автошлях Долина — Хуст (Автошлях Р 21). Поруч по тій самій трасі знаходиться інший перевал – Торунський. Координати - 48°44′30″ пн. ш. 23°40′58″ сх. д.
Торунський (941 м або 931 м) – перевал розташований між Верховинським вододільним хребтом (у його південно-східній частині) і Ґорґанами. Розташований між долиною верхів'їв Мизунки та верхів'ями Ріки, між селами Вишків і Торунь (звідси й назва), на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Перевалом проходить автошлях Долина — Хуст (Автошлях Р 21). Південний схил перевалу крутий, автодорога йде серпантином, а північний більш пологий. Деякі джерела помилково називають цей перевал одночасно Торунським і Вишківським, хоча насправді це два різні перевали. Координати- 48°42′10″ пн. ш. 23°38′04″ сх. д.
Фальків (937 м) - перевал в південно-східній частині Буковинських Карпат. Розташований на межі Вижницького і Сторожинецького району Чернівецької області, на вододілі річок Серету і Сучави. Перевалом проходить дорога місцевого значення, яка з'єднує села Долішній Шепіт і Фальків. Перевал автомобільний, без твердого покриття (ґрунтова дорога), умовно-проїзний. Узимку перевалом майже не користуються. До перевалу в 1953 рр. була прокладена вузькоколійна залізниця. Рух через перевал здійснювався на канатно-рейковій тязі. До 1965 р. вузькоколійка була закрита, а до 1970 р. — розібрана. Координати - 48°00′08″ пн. ш. 25°21′30″ сх. д.
Яблуницький (Ясінський, Татарський, Беркут) (931 м) - перевал розташований на межі Закарпатської (Рахівський район) та Івано-Франківської області (Надвірнянський район), на південно-західній околиці села Яблуниці (присілок Довгий Грунь). Лежить на вододілі річок Пруту і Чорної Тиси. На перевалі розташований пансіонат і ресторан «Беркут», діє сувенірний ринок. Через перевал проходить автошлях Н 09, що з'єднує Івано-Франківськ, Надвірну, Яремче з Раховом, Хустом. Координати - 48°18′11″ пн. ш. 24°26′50″ сх. д.
Гусний (905 м) - перевал у Воловецькій Верховині поруч з Верховинським Вододільним хребтом Українських Карпат. Лежить на межі Воловецького і Великоберезнянського районів Закарпаття поміж селами Гусний і Розтока. Через перевал проходить місцева, переважно ґрунтова автодорога Т0722, що сполучає Нижні Ворота з Ужком. На картах не позначений. Координати - 48°55′05″ пн. ш. 22°51′46″ сх. д.
Ужоцький (889 м) - перевал через Верховинський Вододільний хребет Українських Карпат. Лежить на межі Галичини і Закарпаття (Турківського і Великоберезнянського районів), поблизу кордону з Польщею. Через перевал проходить залізниця та асфальтова автодорога Н 13, що сполучають Львів з Ужгородом. З північного боку перевалу розташовані витоки річки Сян, з південної — річки Уж. У 1872 році через перевал була введена в експлуатацію стратегічно важлива залізнична магістраль, що з'єднувала Будапешт зі Східною Галичиною (перевал був адміністративним кордоном Угорщини та Галичини у складі Австро-Угорщини). Залізничне сполучення тут існує дотепер. В районі перевалу прокладено 7 залізничних тунелів (найдовший — 910 метрів), це — найкрасивіша гірська магістраль України. Під час Першої світової війни за перевал точилися криваві бої, про які нагадує військове кладовище. Координати - 49°00′10″ пн. ш. 22°53′15″ сх. д.
Кобилецький (870 м) – перевал розташований у межах Рахівського району Закарпатської області, на південь від гірського масиву Свидівець. Через перевал проходить дорога, що веде від села Косівська Поляна до смт Кобилецька Поляна. Дорога вузька, переважно ґрунтова, частково з асфальтовим покриттям, місцями брукована диким каменем, відносно важко прохідна. Взимку перевал непроїзний. На перевалі розташовані: гірськолижний курорт, поруч — гора Кобила; при її підніжжі: смт Кобилецька Поляна (на захід), та село Косівська Поляна (на схід). Координати - 48°01′25″ пн. ш. 24°05′10″ сх. д.
Верецький (Середньоверецький, Ворі́тський, Руські Ворота) (841 м) – перевал розташований на межі Закарпатської (Воловецький район) і Львівської (Сколівський район) областей, на вододілі річок Стрий та Латориця. Південний схил перевалу крутий, автодорога йде серпантином, північний схил — пологіший. До часу побудови об'їзного відтинку автодороги М 06 через Латорський перевал це був найжвавіший перевал Українських Карпат. Нині перевалом користуються лише мешканці ближніх сіл — Жупани, Климець (Львівська область) і Верб'яж, Завадка (Закарпатська область). За свідченням літописів, саме через Верецький перевал 895 року угорські племена на чолі з Арпадом перейшли Карпати й завоювали Паннонську (Тисо-Дунайську) низовину. Координати - 48°48′51″ пн. ш. 23°10′11″ сх. д.
Буковецький (835 м або 810 м) - перевал у Покутських Карпатах. Розташований у Верховинському районі Івано-Франківської області, в межах села Буковець (звідси й назва), на вододілі річок Рибниці та Чорного Черемошу. Схили порівняно пологі, слабо заліснені. Перевалом проходить автошлях Р24: Косів — Верховина. На перевалі бере початок пішохідний маршрут до місцевої пам'ятки природи — скель Писаний Камінь, а також на хребет Ігрець. Найближчі населені пункти: с. Буковець, с. Черетів, с. Криворівня, с. Яворів (Косівський район). Координати - 48°12′25″ пн. ш. 24°55′25″ сх. д.
Латорицький (Латорський) (777 або 837 м) - перевал через вододільний хребет, розташований на межі Закарпатської (Воловецький район) і Львівської (Турківський район) областей, на вододілі річок Стрий та Латориця, між селами Латірка і Івашківці. Через перевал з 80-х років 20 ст. проходить міжнародна автодорога М 06, тому це - найжвавіший перевал Українських Карпат. Поблизу перевалу на південний схід знаходиться гора Пікуй (1409 м). Перевал наразі не позначений на картах. Координати - - 48°48′31″ пн. ш. 23°01′11″ сх. д.
Синевирський (Міжгірський) (793 м) — гірський перевал у південно-західній околиці масиву Внутрішні Ґорґани між басейнами річок Ріка і Теребля. Розташований у Міжгірському районі Закарпатської області, між смт Міжгір'я і селом Синевир. Перевалом проходить автошлях T 0720. Координати - 48°32′19″ пн. ш. 23°35′53″ сх. д.
Автор: Oleksandr Kit
Джерело 1
Джерело 2
Копіласький перевал або Копілаш (1560 м) — перевал через Вододільний хребет в горах Чивчини. Найвищий перевал Українських Карпат. Розташований на межі Івано-Франківської області (Україна) та жудеця Марамуреш (Румунія), на північно-західному схилі гори Копилаш (1599 м). Через перевал проходить ґрунтова дорога, яка перетинає українсько-румунський кордон і з'єднує села Зелене, Шибене (Верховинський район) та Руська Поляна (Румунія). У перспективі на цьому перевалі планується створити контрольно-пропускний пункт для пішохідних туристів з України та Румунії. 47°57′05″ пн. ш. 24°37′32″ сх. д.
Семенчук (1418 м) — перевал в масиві Яловичорські гори. Розташований на півдні Путильського району Чернівецької області, на вододілі річок Олениу (притока Кобилари —Сучави) і Сарати. Перевалом проходить дорога місцевого значення, яка з'єднує села Шепіт і Сарата. Дорога ґрунтова, умовно-проїзна, годиться для гужового транспорту, мотоциклів або автомобілів підвищеної прохідності. Взимку перевалом не користуються. За 250 м від перевалу проходить українсько-румунський кордон, а за 3,5 км на північний захід, на горі Томнатик розташована покинута база радянської ППО — «Памір». 47°44′42″ пн. ш. 25°03′41″ сх. д.
Руська Путь (Руський Шлях, Старий Путь) (1217 м)— перевал через Верховинський Вододільний хребет. Розташований на межі Львівської та Закарпатської областей, між селами Либохора і Буковець, неподалік від гори Пікуй (1406 м). Через перевал проходить пішохідна стежка, що з'єднує села Біласовицю та Либохору, а також туристичний маршрут «Верхами Вододільного хребта», який веде від села Сянок до гори Пікуй. Через перевал пролягав історичний торговий шлях — «Руська Путь», відомий ще з доби неоліту. Після Першої світової війни через перевал проліг чехословацько-польський, потім - угорсько-польський і угорсько-радянський кордон. Перевал у Першу світову війну використовувала російська армія для обходу укріплень супротивника в ході Брусилівського прориву, а в 1944 році під час Другої світової війни його захоплення відіграло велику роль для 1 гвардійської армії у складі 4-го Українського фронту — для обходу лінії Арпада.
48°53′13″ пн. ш. 22°55′56″ сх. д.
Околе (1199 м) — перевал в Українських Карпатах. Лежить на межі Тячівського та Рахівського районів Закарпатської області. Розташований між горами Братківською (1788 м), яка належить до масиву Ґорґани, і Татарукою (1711 м), що в масиві Свидівець. Розділяє басейн річок Чорної Тиси і Тересви. Через перевал проходить ґрунтова дорога. Вона важкопрохідна, годиться хіба що для гужового транспорту, мотоциклів або автомобілів підвищеної прохідності. Взимку перевал непроїзний. Через Околе пролягає туристичний маршрут від головного хребта Свидівецького масиву (гори Трояски) до гори Братківської. Найближчі населені пункти: с. Чорна Тиса (Рахівський район) і с. Лопухів (Тячівський район). 48°19′47″ пн. ш. 24°09′22″ сх. д. Німецький (1177 м) перевал у Привододільних Ґорґанах. Знаходиться на межі Закарпатської та Івано-Франківської області, на вододілі річок Лімниці і Мокрянки. Є пішохідним на сьогодні. Назва його походить очевидно від того, що в часи Австро-Угорщини та Чехословаччини на Закарпатті у верхів’ях Мокрянки сформувався осередок німецького заселення. 48°30′20″ пн. ш. 23°55′00″ сх. д.Шурдин (1173,5 м) — перевал через хребет Ракова у Буковинських Карпатах. Розташований у Чернівецькій області на межі Вижницького і Путильського районів. Проходить гравійна автодорога Т2609 Берегомет — Селятин (дорога прокладена ще за часів Австро-Угорщини). Перевал Шурдин є найвищим перевалом України, по якому проходить автомобільна дорога. Найближчі населені пункти: с. Долішній Шепіт, с. Руська, с. Фошки. Координати - 47°57′41″ пн. ш. 25°14′59″ сх. д.
Джогіль (1160 м) — перевал в масиві Яловичори. Розташований на півдні Путильського району Чернівецької області, на вододілі річок Сучави і Яловичери (права притока Білого Черемошу). Перевалом проходить дорога місцевого значення, яка з'єднує села Шепіт і Верхній Яловець. Перевал автомобільний, без твердого покриття. Координати - 47°48′57″ пн. ш. 25°06′03″ сх. д.
Столи́ (1130 м) — перевал в масиві Ґорґани. Розташований у межах Надвірнянського району Івано-Франківської області, на північний захід від села Поляниці. Перевал пішохідний, розташований у міжгірній сідловині, між верхів'ями річки Довжинець (права притока Бистриці Надвірнянської) та потоку Гнилиця (ліва притока Прутця Яблуницького, басейн Прута). Від перевалу ведуть стежки в декілька напрямів: на хребет Довбушанку та Синяк (на північ), у село Бистрицю (на північний захід), у село Поляницю та курорт Буковель (на південний схід) і на полонину Довгу (1354,9 м, на південний захід). Перевал розташований у найпівденнішій точці заповідника «Ґорґани». 48°23′24″ пн. ш. 24°21′32″ сх. д.
Перева́л Легіо́нів (пол. Przełęcz Legionów; до 1914 року — Великі Роґодзе) (1110 м) — перевал у Вододільних Ґорґанах на межі Надвірнянського (Івано-Франківська область) та Тячівського (Закарпатська область) районів, між горами Тавпиширкою (1503 м) і Пантир (1225 м). Дорога через перевал важкопрохідна, годиться хіба що для гужового транспорту або автомобілів підвищеної прохідності. Взимку перевал непроїзний Найближчі населені пункти: село Бистриця (Надвірнянський район) і село Лопухів (Тячівський район). У листопаді 1914 року 3-й піхотний полк легіонерів (польського війська у складі австро-угорської армії) проклав дорогу через перевал. Дорога була потрібна для швидшого переходу військ на східний театр воєнних дій Першої світової війни. Після прокладання траси перевал отримав назву «Перевал Легіонерів». Неподалік від перевалу (на Закарпатському боці) розташований цвинтар легіонерів. 48°27′36″ пн. ш. 24°07′35″ сх. д.
Саде́у (Садів) (1090 м) — перевал у Буковинських Карпатах. Розташований у Вижницькому районі Чернівецької області, на південний схід від села Долішній Шепіт, між верхів'ями річок Бурсуки (один з витоків Серету) і Садеу (притока Сучави). На схід від перевалу розташований хребет Чимирна, на захід — хребет Довгий Грунь. Неподалік від перевалу (на південь) проходить українсько-румунський кордон. У цьому районі з українського боку немає жодного населеного пункту. Тому перевал виключно пішохідний та умовно проїзний — ним користуються хіба що туристи, лісники та прикордонники. У 1953 - 1970рр. через перевал проходила вузькоколійка. 47°56′37″ пн. ш. 25°19′27″ сх. д.
Камінь-Клевка (Рахівський) (1024 м або 1075 м) — перевал в межах Рахівського району Закарпатської області. Розташований між горами хребта, що простягається від масиву Свидівець до Кузійського масиву. Через перевал проходить дорога, що веде від міста Рахова до села Косівська Поляна. Дорога вузька, переважно ґрунтова, частково з асфальтовим покриттям, місцями брукована диким каменем, відносно важкопрохідна. Взимку перевал непроїзний. Координати - 48°03′16″ пн. ш. 24°09′00″ сх. д.
Буковельський (1050 м) - перевал в Івано-Франківській області (Надвірнянський район), між селами Яблуниця і Поляниця через хребет, що розділяє басейни двох приток річки Прутець. Через перевал проходить недавно збудований верхній автошлях, що веде від Яблуницького перевалу в курорт Буковель. Перевал на картах не позначений, хоч є одним з найвищих в регіоні. Координати - 48°19′47″ пн. ш. 24°25′16″ сх. д.
Чимирнар (1010 м) — перевал у Буковинських Карпатах. Розташований у Вижницькому районі Чернівецької області, на південний схід від села Долішній Шепіт, між верхів'ями річок Зубринець (права притока Серету) і Чимирнулуй (річка басейну Сучави). На південний захід від перевалу розташований хребет Чимирна, на північний схід — хребет Томнатик. Неподалік від перевалу (на південь) проходить українсько-румунський кордон. У цьому районі з українського боку немає жодного населеного пункту. Тому перевал виключно пішохідний та умовно проїзний — ним користуються хіба що туристи, лісники та прикордонники. У 1953 - 1970рр. через перевал проходила вузькоколійка. 47°58′10″ пн. ш. 25°20′31″ сх. д.(Рахівський) (1024 м або 1075 м) — перевал в межах Рахівського району Закарпатської області. Розташований між горами хребта, що простягається від масиву Свидівець до Кузійського масиву. Через перевал проходить дорога, що веде від міста Рахова до села Косівська Поляна. Дорога вузька, переважно ґрунтова, частково з асфальтовим покриттям, місцями брукована диким каменем, відносно важкопрохідна. Взимку перевал непроїзний. Координати - 48°03′16″ пн. ш. 24°09′00″ сх. д.
Кривопільський (1013 м або 980 м) – перевал, розташований у межах Верховинсько-Путильського низькогір'я у північно-західній околиці села Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області. Розташований на межиріччі Прута і Чорного Черемошу. Перевалом проходить автошлях з твердим покриттям Ворохта — Верховина. Найвищий асфальтовий перевал України. Координати - 48°12′55″ пн. ш. 24°40′12″ сх. д.
Селятинський (975 м) - перевал у південній частині Буковинських Карпат. Розташований в межах Путильського району Чернівецької області, між селами Плоска і Селятин, на вододілі річок Путилка і Сучава. Перевалом проходить дорога обласного значення Т2632. Перевал автомобільний, без твердого покриття (ґрунтова дорога), проїзний. Перевал на картах не позначений, існує формально. Координати - 47°53′20″ пн. ш. 25°09′55″ сх. д.
Вишківський (988 м або 941 м) - перевал, розташований у південно-західній частині Ґорґанів, на вододілі річок Свічі та її притоки Мизунки. Розташований між селами Мислівкою і Вишковом (звідси й назва), в межах Долинського району Івано-Франківської області. Перевалом проходить автошлях Долина — Хуст (Автошлях Р 21). Поруч по тій самій трасі знаходиться інший перевал – Торунський. Координати - 48°44′30″ пн. ш. 23°40′58″ сх. д.
Торунський (941 м або 931 м) – перевал розташований між Верховинським вододільним хребтом (у його південно-східній частині) і Ґорґанами. Розташований між долиною верхів'їв Мизунки та верхів'ями Ріки, між селами Вишків і Торунь (звідси й назва), на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Перевалом проходить автошлях Долина — Хуст (Автошлях Р 21). Південний схил перевалу крутий, автодорога йде серпантином, а північний більш пологий. Деякі джерела помилково називають цей перевал одночасно Торунським і Вишківським, хоча насправді це два різні перевали. Координати- 48°42′10″ пн. ш. 23°38′04″ сх. д.
Фальків (937 м) - перевал в південно-східній частині Буковинських Карпат. Розташований на межі Вижницького і Сторожинецького району Чернівецької області, на вододілі річок Серету і Сучави. Перевалом проходить дорога місцевого значення, яка з'єднує села Долішній Шепіт і Фальків. Перевал автомобільний, без твердого покриття (ґрунтова дорога), умовно-проїзний. Узимку перевалом майже не користуються. До перевалу в 1953 рр. була прокладена вузькоколійна залізниця. Рух через перевал здійснювався на канатно-рейковій тязі. До 1965 р. вузькоколійка була закрита, а до 1970 р. — розібрана. Координати - 48°00′08″ пн. ш. 25°21′30″ сх. д.
Яблуницький (Ясінський, Татарський, Беркут) (931 м) - перевал розташований на межі Закарпатської (Рахівський район) та Івано-Франківської області (Надвірнянський район), на південно-західній околиці села Яблуниці (присілок Довгий Грунь). Лежить на вододілі річок Пруту і Чорної Тиси. На перевалі розташований пансіонат і ресторан «Беркут», діє сувенірний ринок. Через перевал проходить автошлях Н 09, що з'єднує Івано-Франківськ, Надвірну, Яремче з Раховом, Хустом. Координати - 48°18′11″ пн. ш. 24°26′50″ сх. д.
Гусний (905 м) - перевал у Воловецькій Верховині поруч з Верховинським Вододільним хребтом Українських Карпат. Лежить на межі Воловецького і Великоберезнянського районів Закарпаття поміж селами Гусний і Розтока. Через перевал проходить місцева, переважно ґрунтова автодорога Т0722, що сполучає Нижні Ворота з Ужком. На картах не позначений. Координати - 48°55′05″ пн. ш. 22°51′46″ сх. д.
Ужоцький (889 м) - перевал через Верховинський Вододільний хребет Українських Карпат. Лежить на межі Галичини і Закарпаття (Турківського і Великоберезнянського районів), поблизу кордону з Польщею. Через перевал проходить залізниця та асфальтова автодорога Н 13, що сполучають Львів з Ужгородом. З північного боку перевалу розташовані витоки річки Сян, з південної — річки Уж. У 1872 році через перевал була введена в експлуатацію стратегічно важлива залізнична магістраль, що з'єднувала Будапешт зі Східною Галичиною (перевал був адміністративним кордоном Угорщини та Галичини у складі Австро-Угорщини). Залізничне сполучення тут існує дотепер. В районі перевалу прокладено 7 залізничних тунелів (найдовший — 910 метрів), це — найкрасивіша гірська магістраль України. Під час Першої світової війни за перевал точилися криваві бої, про які нагадує військове кладовище. Координати - 49°00′10″ пн. ш. 22°53′15″ сх. д.
Кобилецький (870 м) – перевал розташований у межах Рахівського району Закарпатської області, на південь від гірського масиву Свидівець. Через перевал проходить дорога, що веде від села Косівська Поляна до смт Кобилецька Поляна. Дорога вузька, переважно ґрунтова, частково з асфальтовим покриттям, місцями брукована диким каменем, відносно важко прохідна. Взимку перевал непроїзний. На перевалі розташовані: гірськолижний курорт, поруч — гора Кобила; при її підніжжі: смт Кобилецька Поляна (на захід), та село Косівська Поляна (на схід). Координати - 48°01′25″ пн. ш. 24°05′10″ сх. д.
Верецький (Середньоверецький, Ворі́тський, Руські Ворота) (841 м) – перевал розташований на межі Закарпатської (Воловецький район) і Львівської (Сколівський район) областей, на вододілі річок Стрий та Латориця. Південний схил перевалу крутий, автодорога йде серпантином, північний схил — пологіший. До часу побудови об'їзного відтинку автодороги М 06 через Латорський перевал це був найжвавіший перевал Українських Карпат. Нині перевалом користуються лише мешканці ближніх сіл — Жупани, Климець (Львівська область) і Верб'яж, Завадка (Закарпатська область). За свідченням літописів, саме через Верецький перевал 895 року угорські племена на чолі з Арпадом перейшли Карпати й завоювали Паннонську (Тисо-Дунайську) низовину. Координати - 48°48′51″ пн. ш. 23°10′11″ сх. д.
Буковецький (835 м або 810 м) - перевал у Покутських Карпатах. Розташований у Верховинському районі Івано-Франківської області, в межах села Буковець (звідси й назва), на вододілі річок Рибниці та Чорного Черемошу. Схили порівняно пологі, слабо заліснені. Перевалом проходить автошлях Р24: Косів — Верховина. На перевалі бере початок пішохідний маршрут до місцевої пам'ятки природи — скель Писаний Камінь, а також на хребет Ігрець. Найближчі населені пункти: с. Буковець, с. Черетів, с. Криворівня, с. Яворів (Косівський район). Координати - 48°12′25″ пн. ш. 24°55′25″ сх. д.
Латорицький (Латорський) (777 або 837 м) - перевал через вододільний хребет, розташований на межі Закарпатської (Воловецький район) і Львівської (Турківський район) областей, на вододілі річок Стрий та Латориця, між селами Латірка і Івашківці. Через перевал з 80-х років 20 ст. проходить міжнародна автодорога М 06, тому це - найжвавіший перевал Українських Карпат. Поблизу перевалу на південний схід знаходиться гора Пікуй (1409 м). Перевал наразі не позначений на картах. Координати - - 48°48′31″ пн. ш. 23°01′11″ сх. д.
Синевирський (Міжгірський) (793 м) — гірський перевал у південно-західній околиці масиву Внутрішні Ґорґани між басейнами річок Ріка і Теребля. Розташований у Міжгірському районі Закарпатської області, між смт Міжгір'я і селом Синевир. Перевалом проходить автошлях T 0720. Координати - 48°32′19″ пн. ш. 23°35′53″ сх. д.
Автор: Oleksandr Kit
Джерело 1
Джерело 2
Коментарі
Дописати коментар