Найтрадиційніший похід

Літо - традиційна пора відпусток, час коли потрібно набратися сил і наснаги. А де можна найкраще зустріти літо? Відповідь очевидан. Збираємо рюкзаки і вирушаємо на Попіван. Увесь попередній тиждень лив дощ, а на в п'ятницю-суботу випадало погоднє вікно, яке не залишило нам вибору. Зустрілися ми в Верховині в 11й годині, а вже в 12й в знаменитому Шибенівському автобусі вирушили в сторону дестинешина - Дземброні. 40 хвилин йдемо до села, а звідти, від другого магазину починаємо набір висоти.

Через годину ми на полонині Смотрич. Заходимо в колибу, купуємо в пастухів будз і вурду і рухаємося далі.

Традиційно, заходячи в ліс за полониною, згадується епізод з Володаря перснів, коли хоббіти втікали від орків в ліс Фангорн.

За лісом починається траверс, потім різкий підйом і ми опиняємося на Вухатому камені, з якого відкривається чудовий вид на Попіван.

Ставимо намет на Вухатому, і без рюкзаків робимо радіальний вихід на Попіван. Дорогою спостерігаємо останні цьогорічні крокуси.

І перші рододендрони.

З вершини відкривається чудовий краєвид на увесь Чорногірський масив.

Вид на Мармароси.

Дорогою до наметів спостерігаємо захід сонця.

Наступного дня встаємо вдосвіта. Швиденько перекушуємо і біжимо на Смотрич.

Вухатий камінь.

На вершині багато військових об'єктів, а також печера, з якої видно Попіван.

З Смотрича спускаємося вниз в Дземброню.

Чудова погода, яка погнала десятки туристів в гори.

А це "місцеві аксакали")

Знак, біля якого "все почалося". В майбутньому - місце масового паломництва.

В 11й ми в Дземброні, викликаємо таксі до Верховини і відпочиваємо. Час в горах чомусь  пролітає надзвичайно стрімко. В цьому є певний сум, але і певна родзинка - хочеться неодмінно повернутися. І ми повернемося!