Капітан Дземброня - трекінг по-гуцульськи

Журналіст « ВВ » відправився у «рейд» високогірними пасовищами  Студена весна зі снігами в горах, відсутність паші вкотре внесли корективи у полонинське літування. Через це на три тижні полонинники відклали високогірний сезон, відповідно, на цей термін він скорочується, бо літування споконвіку закінчувалося на Другу Богородицю, а в жовтні в полонинах ані худоба, ні люди мерзнути не будуть. Наш маршрут проліг полонинами Щівник, Ґропа і Поливний, що розташувалися у своєрідному трикутнику між Мармаросами і Чорногірським масивом, наперед знаючи, що дві останні пустують, а на Щівнику полонинська ґаздівка пульсує. Тим паче, зі слів голови Зеленської громади Володимира Феркаляка, якій територіально підпорядковується полонина, стало відомо, що на Щівнику є перша худоба – коні.  Довга дорога до Щівника  Полонина Щівник – одна з найвіддаленіших у Верховинському районі. Добратися на неї можна кількома шляхами: через хребет Руський Діл, попри гору Стіг і полонину Радул; з боку Рахівщини на Закарпа

В свій час для мене одкровенням став факт, що багато вершин в нашій частині Карпат мають неукраїнські назви . Наприклад : Магура - рум. magurä «гора, горб, височина” ; Менчул - рум. muncel «горб» ; Бребенескул - brebenoc «барвінок», Ґорґан - рум. gorgan “курган” ; Петрос - рум. pietros «кам’янистий, скелястий»; Бескид - рум. bjêska “гірська лука, пасовище” ; Кичера - рум. chicera “заросла гора”; Томнатик - рум. tomnatic «осінній» а також багато інших географічних назв явно румунського походження. При чому зустрічаються вони і на значному віддаленні від кордону з Румунією. То звідки взялися всі ці назви ? І тут я дізнався про так звану волоську пастушу колонізацію. Волохи і їх тимчасові апартаменти. Ілюстрація з лондонсткої газети за 1854р Як годиться у істориків немає одностайної думки про походження та ранню історію влахів . Частина вважає , що вони нащадки корінного романізованого населення Балкан. Коли туди понаїхали слов'яни , частина мєсних на захотіла дружити з нелегалами і

Не розумію. Я цього дійсно не розумію. Як можна виходити на прогулянку на лижах, і при погіршенні погоди не повертатись назад, а лягти на сніг і померти? Як?!?   Ці емоції накрили мене ще в листопаді, коли в ЗМІ промайнула інформація про загибель від переохолодження двох чоловік, що вийшли погуляти на скітуровських лижах в одному з курортних місць Високих Татр. Тоді й виник імпульс написати про свій досвід виживання. Але щира нелюбов до публічного епістолярію цей імпульс поховала. Коли ж в кінці грудня я прочитав повідомлення ДСНС Івано-Франківської області про смерть туриста при сходженні на карпатську гору Хом'як (НЕ Еверест, НЕ Ельбрус, а якийсь Хом'як (!) - також від переохолодження (а не від травм, лавин і карнизів), я зрозумів, що писати все ж потрібно. Частина 1. інфоприводи Відкидаючи дилетантські інтерпретації наших ЗМІ, відкриваємо першоджерело - офіційний сайт словацької гірничорятувальної служби (Horská záchranná služba) за посиланням https://www.hzs.sk/.../dvojica-

Біля підніжжя Говерли в затінку карпатських смерек від очей набридливих туристів схований німецький цвинтар часів Першої світової війни.  Тут поховані бійці 22 полку 117 дивізії Німецької імперської армії. Підрозділ був сформований в Сілезії і брав участь в боях в Шампані і на Соммі (Західний фронт).  Навесні 1916 року на Східному фронті розпочався наступ російських військ, Брусиловський прорив, і в серпні цього ж року 117 дивізію перекинули в Карпати для того, щоб зупинити наступ.  На цвинтарі поховані бійці 5, 6 і 7 рот 22 полку, більшість з них загинули 30 серпня 1916 року. Фактично це були їхні перші бої на Східному фронті... Брусиловський прорив німцям з австрійцями вдалося зупинити і війна в Карпатах стала позиційно. Лінія фронту (великі окопи, які ви бачите йдучи по старому кордону) трималася аж до липня 1917 року, коли російська армія, виконуючи наказ Керенського (перед обличчям чергової революції Тимчасовому уряду потрібна була "пабєданосная історія") пішли в нас

(порадник на вихідні в Стамбулі або як за два дні не загубитись в місті цезарів, василевсів та падишахів і можливо знайти... себе) Наполеон І Бонапарт сказав: ”Якщо б вся Земля була єдиною державою, Стамбул був би її столицею” (“Si la Terre était une nation, Istanbul en serait sa Capitale”). Українцям ця столиця світу відома під назвами Цареград, Константинополь, Стамбул. Якщо ви прилітаєте на летовище ім. Сабіхи Ґьокчен (перший військовий пілот чи то пак пілотка) то цей порадник для вас😉 Добирання з летовища до центру На прикладі доброго десятка знайомих (і не тільки з України) можна зробити висновок, що 99% мандрівників, котрі вперше приїжджають до Стамбула, місцем свого проживання обирають готелі чи хостели в районі Султанахмет, тому способи добирання подаю саме сюди. До свого готелю можете дістатися трьома способами + бонусний – таксі 😊 Перший – найдешевший, але можливо найтриваліший (інколи в корку можна стояти і до 3-4 годин - то як пощастить): автобусом Е-11 до Кадик