Капітан Дземброня - трекінг по-гуцульськи

  "Усі ми знаємо отой гордопишний, другий після Говерли верх Чорногори, якого назвали "Піп-Іваном". Але звідкіля пішла ця назва, цього сьогодні ніхто сказати не вміє. Та й ще знають усі горєни, що ніде в Святоіванівську ніч не цвіте папороть, а на Піп-Івані вона зацвітає. Лиш не всякому дано дістати цю папороть у руки. Та й ніде нема такого на всі болі й рани помічного зілля і коріння як там, на тому Піп Івані." Михайло Ломацький - один з найавторитетніших дослідників Карпат. А що може бути більш вічним, ніж Карпати і " попіванський холівар "? В книзі  "Країна чарів і краси."  Ломацький висловлює одну з версій походження назви гори Піп Іван. Я її трішки підредагував, аби вам було смішніше читати, але жодне з доповнень суттєво не впливає на зміст легенди.  Отож чому Піп Іван це Піп Іван? Колись давно (ще до того, як Кучма став президентом) десь між Розтоками і Тюдовом жив пан Іван. Іван був місцевим олігархом і мав приватну військову компанію , ра

Каток людської цивілізації все більше загортає природу в асфальт пластику, поліетилену, пакетиків від субліматів та інших досягнень нашої цивілізації. Куди не піди - скрізь зустрінеш компанії з портативними колонками і гучними розмовами, які радісно несуть свій несмак у маси. І залишається все менше куточків, куди можна втекти від цієї жахливої Матриці у дику Реальність. Але такі місця все ж існують… 31 грудня о 12:35 шестеро мандрівників стартували з села Явірник. Глибокий сніг прикрив всі стежки до полонини.  Старт Хоча про які стежки можна говорити? Стара військова дорога, яка вела до російських укріплень 1916 року вже давно заросла, туристи тут не ходять. І тут варто задати запитання - як люди, морозного 1916 року були здатні витримувати побут у високогір'ї? Та ще й з загрозою для життя! Перша світова війна в районі гори Стайки. 1916 рік Залишилася тільки одна дорога на полонину, але про неї відомо тільки місцевим. Тож за орієнтир нам слугували тільки маркери на Османді, які ми

Герлаховський щит є найвищою вершиною Високих Татр, які по суті є одною гірською системою з українськими Карпатами. Висота його становить 2655м над рівнем моря звичайно. Весь масив Високих Татр знаходиться в татранському національному заповіднику, в якому діють певні правила. Крім того, що в заповіднику не мож смітити та ходити поза стежками, також забороняється роставляти намети. Тому романтичну ночівлю мож влаштовувати на свій страх та ризик бути впольованими СТРАЖОМ ПРИРОДИ, це така охорона заповідника яка дивиться за порядком. Також страж може запитати вас що ви робите поза стежкою, бо ж немає втоптаної дороги на саму вершину. Якщо ви альпініст і зможете це пояснити йому тоді питань ніяких, в інших випадках доведеться згадати всі свої комунікативні здібності та надіятися що страж не попросить вас повернутися на стежку. Стражі за кілометр можуть відрізнити людей які підготовлені до сходження і туристів які гуляють поміж горами, ну і не лише стражі володіють такими здібностями. Кор

Журналіст « ВВ » відправився у «рейд» високогірними пасовищами  Студена весна зі снігами в горах, відсутність паші вкотре внесли корективи у полонинське літування. Через це на три тижні полонинники відклали високогірний сезон, відповідно, на цей термін він скорочується, бо літування споконвіку закінчувалося на Другу Богородицю, а в жовтні в полонинах ані худоба, ні люди мерзнути не будуть. Наш маршрут проліг полонинами Щівник, Ґропа і Поливний, що розташувалися у своєрідному трикутнику між Мармаросами і Чорногірським масивом, наперед знаючи, що дві останні пустують, а на Щівнику полонинська ґаздівка пульсує. Тим паче, зі слів голови Зеленської громади Володимира Феркаляка, якій територіально підпорядковується полонина, стало відомо, що на Щівнику є перша худоба – коні.  Довга дорога до Щівника  Полонина Щівник – одна з найвіддаленіших у Верховинському районі. Добратися на неї можна кількома шляхами: через хребет Руський Діл, попри гору Стіг і полонину Радул; з боку Рахівщини на Закарпа

В свій час для мене одкровенням став факт, що багато вершин в нашій частині Карпат мають неукраїнські назви . Наприклад : Магура - рум. magurä «гора, горб, височина” ; Менчул - рум. muncel «горб» ; Бребенескул - brebenoc «барвінок», Ґорґан - рум. gorgan “курган” ; Петрос - рум. pietros «кам’янистий, скелястий»; Бескид - рум. bjêska “гірська лука, пасовище” ; Кичера - рум. chicera “заросла гора”; Томнатик - рум. tomnatic «осінній» а також багато інших географічних назв явно румунського походження. При чому зустрічаються вони і на значному віддаленні від кордону з Румунією. То звідки взялися всі ці назви ? І тут я дізнався про так звану волоську пастушу колонізацію. Волохи і їх тимчасові апартаменти. Ілюстрація з лондонсткої газети за 1854р Як годиться у істориків немає одностайної думки про походження та ранню історію влахів . Частина вважає , що вони нащадки корінного романізованого населення Балкан. Коли туди понаїхали слов'яни , частина мєсних на захотіла дружити з нелегалами і